Екологічні матеріали у виробництві меблів: що варто знати

Що таке екологічні матеріали у меблевій справі

Звертати увагу на матеріали, з яких виготовлені меблі, важливо з декількох причин. Найчастіше згадують про те, що від якості матеріалів залежить довговічність та надійність корпусних і м’яких меблів. Однак є ще одна не менш важлива причина – меблеві матеріали здатні впливати на здоров’я людей.

Буває, що, переїжджаючи до нового житла після ремонту та меблювання «з нуля», в мешканців раптом з’являється кашель, алергія, дерматит, головні болі. Мало хто пов’язує ці прояви з новими меблями. Однак дешеві неякісні лаки, фарби, клеї, просочування, поступово випаровуючись із меблів, можуть завдати чималої шкоди організму й перетворити життя в домі з таким меблюванням у справжній жах.

Ще декілька десятиліть тому в меблевій індустрії масово використовували потенційно небезпечну сировину, як-от формальдегід чи летючі органічні сполуки. Сучасні технології дозволили зробити процес виготовлення меблів більш екологічним і відмовитися від потенційно небезпечних речовин. Тож нині і відповідальні виробники, і вимогливі покупці доволі прискіпливо вибирають екологічні матеріали.

Коли говорять про eco-friendly меблі, традиційно мають на увазі вироби, виготовлені з матеріалів, які не спричиняють шкоду людині, а процес виробництва супроводжується мінімальним впливом на навколишнє середовище. Ключова характеристика, за якою визначають екологічність матеріалів, – відсутність в їхньому складі токсичних речовин. Причому важливо, щоб екологічною була не лише сировина, а й речовини, які використовуються в процесі обробки матеріалів.

Якщо підсумувати, то ключові особливості екологічних матеріалів у меблевій індустрії це:

• відновлюваність – сировина, яку можна переробити чи відновити, як-от дерево, перероблений пластик чи метал;

• мінімальне використання хімікатів – на виробництві застосовують процеси, що не потребують використання агресивних хімічних сполук;

• безпечність для здоров’я – в процесі експлуатації (під впливом тепла, світла чи вологи) матеріали не виділяють токсичних речовин;

• довговічність та можливість подальшої переробки – такий підхід дозволяє мінімізувати негативний промисловий вплив на екологію.

Популярність еко-трендів у наш час зумовлена не лише турботою про власне здоров’я, а й етичними міркуваннями та піклуванням про навколишнє середовище. До того ж меблі з екологічних матеріалів мають чимало переваг, головними з яких є довговічність та естетичність.

Екологічні матеріали для корпусних меблів

Масив дерева

Найперше, що приходить на думку, коли мова заходить про екологічні матеріали у виробництві корпусних меблів – натуральне дерево. Цю сировину в меблевій індустрії використовується з давніх-давен, і в усі часи вона залишалася найпопулярнішою. Особливим попитом користуються меблі з дуба, бука, деревини хвойних порід, горіха, ясеня, вишні, тиса.

У наш час корпусні меблі, повністю виготовлені з масиву дерева, не дуже поширені. Не в останню чергу через високі ціни на таку продукцію. Частіше виробники виготовляють з масиву дерева окремі елементи конструкції, наприклад, каркаси, стільниці, спинки чи сидіння стільців. При цьому майстри зазвичай зберігають і підкреслюють унікальну текстуру дерева. Для цього застосовують спеціальні просочення – для водостійкості деревини, надання їй певного відтінку.

Щодо лаків, то найбільш екологічними вважаються варіанти на водній основі. Їхня головна перевага – відсутність різкого запаху. Саме такі є найбільш безпечними для покриття дитячих меблів. Якщо ж говорити про еталон екологічних дерев’яних меблів, то це, безперечно, вироби з масиву дерева, просочені натуральними оліями.

Матеріали для плетених меблів

За популярністю та екологічними характеристиками з масивом дерева в меблевій індустрії впевнено конкурують натуральна лоза, бамбук і ротанг. Саме з цих матеріалів з давніх часів у різних культурах виготовляють вишукані плетені меблі – крісла, столи і навіть дивани та комоди. А щоб такі меблі зберегли екологічність, важливо, щоб для просочення та покриття матеріалу були застосовані натуральні олії, лаки та морилки на водній основі.

Шпон

Шпоном у меблевій індустрії називають тонкі листи-зрізи з масиву дерева. За текстурою і фактурою матеріал нічим не відрізняється від масиву. Шпон використовують для зовнішнього оздоблення різних елементів у меблях – ніжок, підлокітників, фасадів гарнітурів, полиць. Склеюючи декілька листів шпону, виготовляють інший популярний матеріал – фанеру, яка також вважається екологічною сировиною для меблевого виробництва.

Плити зі стружки

Хоч у плані екологічності плити із дрібнодисперсної фракції (МДФ, ДСП) й поступаються масиву дерева, проте боятися цих матеріалів у меблевих виробах не слід. Сучасні технології дозволяють виготовляти плити зі стружки більш екологічні, ніж декілька десятиліть тому. Тож такі меблі можна безпечно встановлювати в помешканнях. Однак, вибираючи вироби з плит, варто звертати увагу на репутацію фабрики. Деякі не надто сумлінні фабрики для склеювання стружки застосовують не надто якісні суміші на основі формальдегіду чи фенолу. А такий матеріал назвати екологічним важко.

Інші матеріали

Коли мова йде про екологічні меблі, зокрема корпусні, не варто обмежуватися лише деревом і його аналогами. Існують й інші екологічні варіанти. Вдалим прикладом можуть бути ковані меблі, як-от столи, стільці, ліжка. Інші популярні екологічні матеріали – скло та камінь, з яких виготовляють стільниці та полки. Причому високі екологічні властивості має не лише дорогий натуральний камінь, а й сучасні синтетичні аналоги.

Еко-матеріали у виробництві м’яких меблів

Вибрати якісні, зокрема й екологічні, м’які меблі завжди важче, ніж корпусні. Основна причина в конструкції. Якщо елементи столів, стільців чи шаф можна оглянути зі всіх сторін без особливих труднощів, то зрозуміти, з чого виготовлені м’які меблі, дійсно важко. В більшості випадків доводиться покладатися на слово продавця чи виробника. Однак розуміючи, що собою представляє той чи інших матеріал, можна з’ясувати, наскільки екологічні матеріали використані в меблях.

Скажімо, протягом тривалого часу найпопулярнішим наповнювачем диванів і м’яких крісел була повсть – неткана валяна шерсть. У наш час цей матеріал, незважаючи на його високу екологічність, в меблях використовують зрідка. Справа в тому, що цей матеріал не дуже м’який, а з часом ще й просідає, тож меблі втрачають форму.

Ще один екологічний наповнювач із давньою історією – ватин. Нині його якщо й використовують, то в прошитому стані (так наповнювач не збивається у грудки) і частіше в комбінації з поролоном (для отримання більш рівної поверхні сидінь, спинок і подушок).

Останнім часом у меблевому виробництві набирають популярності й інші екологічні наповнювачі, такі як кокосова койра, морські водорості, сизаль (волокно агави), натуральний латекс, бамбукове волокно. Рослинні волокна здобули популярність завдяки високій міцності, зносостійкості, повітропроникності та антибактеріальним властивостям. Єдиний недолік такого екологічного наповнювача – жорсткість. Тому його часто доповнюють іншим матеріалом – натуральним латексом, який виготовляють із соку каучукового дерева. Латексна піна за пружністю та еластичністю дуже нагадує поролон високої щільності. При цьому латекс більш довговічний і повністю екологічний матеріал.

В сучасному меблевому виробництві популярною є методика поєднання декількох екологічних матеріалів, наприклад чергування прошарків кокосової койри, латексу, повсті. Такі поєднання дозволяють виготовляти м’які меблі різної жорсткості. А щоб здешевити вартість готових меблів, крім натуральних наповнювачів, в них можуть використовуватися прошарки пінополіуретану. Цей матеріал хоч і є синтетичним, але не має різкого запаху й не випаровує токсини. Тому меблі з ним також вважаються безпечними для використання в домівках.

Щодо оббивки м’яких меблів, то найбільш екологічними є натуральні матеріали, такі як шкіра, льон, бавовна, вовна, бамбукові тканини. Щоправда, зносостійкість у натурального текстилю не дуже висока. Тому для зміцнення та збільшення довговічності служби в такі тканини додають синтетичні волокна. Якщо такі матеріали виготовлені з дотриманням стандартів якості, то вони цілком безпечні для повсякденного використання. Шкідливі речовини з синтетичних і напівсинтетичних тканин виділяються лише у разі горіння.

Які матеріали можуть бути шкідливими для здоров’я?

Всупереч популярній думці, далеко не всі натуральні матеріали є абсолютно безпечними, як і не вся синтетика, що використовується у меблевій справі, є шкідливою.

Скажімо, якщо дерев’яні меблі були оброблені формальдегідом чи містять у собі фенол, всі переваги екологічної деревини втрачаються. Адже, випаровуючись у повітря, ці сполуки можуть спричиняти головні болі, нудоту, запаморочення, подразнення очей і дихальних шляхів.

Або ж повністю натуральні меблі, які вважаються еталоном екологічності, можуть негативно вплинути на здоров’я людини з алергією, яка, наприклад, гостро реагує на контакт із вовною чи пухом.

Якщо ж говорити про меблі з найнижчою екологічністю, то це вироби з пластику (деякі види під час нагрівання виділяють у повітря токсини), низькосортних ДСП і МДФ, дивани та крісла обшиті дешевими синтетичними тканинами та шкірозамінниками, наповнені кульками з пінопласту. Але заради справедливості, варто зазначити, що більшість сучасних синтетичних матеріалів стають небезпечними для людини лише в певних умовах, наприклад, при горінні чи нагріванні.

Як зрозуміти, що меблі з екологічних матеріалів?

Звичайному покупцеві не так просто визначити, з яких саме матеріалів виготовлені меблі. Максимально повну інформацію можна отримати лише методом лабораторних досліджень, що на практиці для більшості покупців є неприйнятним варіантом. Однак цілком реально отримати необхідну інформацію безпосередньо у виробника, головне – знати, які питання ставити та на що звертати увагу.

Перший крок – запросити у продавця чи виробника документацію, яка підтверджує якість сировини, використаної при виробництві каркасних чи м’яких меблів. Якщо меблева продукція відповідає стандартам, то відповідні сертифікати у продавця/виробника обов’язково будуть. Якщо таких документів немає, не виключено, що меблі виготовлені без дотримання вимог екологічності.

До речі, для класифікації екологічності матеріалів, що використовуються у меблевому виробництві, застосовують таку градацію (класи емісії):

Е0 – максимально безпечні матеріали, в яких немає жодних токсичних речовин;

Е1 – допускається певна концентрація потенційно небезпечних речовин, але їх вміст в матеріалі настільки низький, що не може нашкодити здоров’ю людини;

Е2 – в матеріалі є певна кількість формальдегіду, який може негативно вплинути на організм;

Е3 – в матеріалах є досить високий вміст токсичних речовин.

Крім того, варто розуміти, що меблі з якісних екологічних матеріалів не можуть коштувати дуже дешево. І це ще один критерій, за яким можна визначити якість меблевої продукції.

Другий крок – ретельно оглянути меблі. Особливу увагу варто звернути на запах виробу. Різкий неприємний запах формальдегіду, фенолу чи бензолу – вагома причина відмовитися від такого придбання. Але тут варто розуміти різницю між характерним легким запахом, який є у всіх без виключення нових меблів (так званий виробничий запах, який швидко вивітрюється), і між різким ядучим ароматом хімікатів.

Третій крок – не соромтеся запитувати у продавця/виробника все, що вас цікавить про меблі: де виготовлялися та зберігалися, звідки отримують сировину тощо.

Вибираючи меблі з екологічних матеріалів, варто розуміти, що еко-тренд у меблевій індустрії лише набирає масової популярності. Тож знайти дивани, шафи чи інші меблеві вироби, виконані на 100% з екологічних натуральних матеріалів, доволі складно, та й коштують вони чимало. Проте цілком реально підібрати максимально безпечні меблі, навіть якщо окремі елементи в їхній конструкції виготовлені із синтетики.